Моя любить велосипед :)

Поїхав сьогодні з братом.
Знаєте, коли ми їдемо лісочком, я спостерігаю ефекти, які раніше спостерігав тільки у кіно:

- пісок, шишки, гілки, які розлітаються з-під коліс малого

- удар лобом об гілку, яка низько росте з карколомними падіннями  :)   (це я, на піщаному спуску: їхав дуже повільно, бо переднє колесо заривається у пісок, на нього я й дивився, а лобом приклався до гілки; без падінь, на жаль )

Ще я відкрив для себе, що їхати з навушником (в одному вусі, бо з двома дещо небезпечно, можна щось не почути).

Загалом, летимо ми, летимо, вилетіли... у поле. Підходжу до дядька, який копирсається у земельці, питаю: де я? хто я?
Як виявилося, ми десь посередині між Борисполем і Броварами, зі зміщенням у сторону Броварів.

Потім їхали до Бориспільської траси по "велосипедній доріжці" шириною у... дві смуги автомобільної дороги. :) Справа у тому, що там будують нову дорогу, яка буде чотирисмуговою. Але оскільки вона ще не повністю збудована, то поки їздять лише по старій дорозі, двосмуговій. А дві смуги поруч - повністю " к услугам" велосипедистів.


За поїздку випито 2 літра води на брата. Як приїхали - жерти хотіли неймовірно :)

Пишіть, камради з велосипедами. Організуємо ще одну поїздку чудовим маршрутом :) А про стан моїх сідниць я не згадуватиму, щоб не налякать нєіскушонних.


З.І. Найсильніше враження - баночка Рево на 5-10 км в глибині лісу. Халамидники чортові.